Адміністрація Трампа не бажає сценарію краху української держави - експерт CSIS

Адміністрація президента Дональда Трампа добре усвідомлює ймовірні важкі наслідки для України у разі припинення американської допомоги, аж до потенційного краху української держави. Дональд Трамп не бажає такого сценарію.

Таку думку висловив доктор Сет Джонс, президент Відділу оборони та безпеки в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) під час дискусії 4 лютого, присвяченій проблемі залучення Росією військ КНДР до війни проти України та дотичних глобальних тем.

“Я говорив з деякими посадовцями нинішньої адміністрації, - зазначив Джонс. – Китай є пріоритетом. Я думаю, президент Трамп сказав це під час кампанії”.

“Водночас крах української держави, якби українські лінії зруйнувалися через припинення допомоги США. ... Я не думаю, що адміністрація Трампа хоче цього. Вони дуже свідомі щодо першого року адміністрації Байдена, краху афганського уряду ... Я не думаю, що вони хочуть такого результату”, - сказав Джонс, пояснивши, що такий сценарій матиме вкрай негативні наслідки як з погляду морального стану, так і з погляду сприйняття адміністрації Трампа широким загалом.

Джонс сумнівається, що війна в Україні закінчиться найближчим часом, насамперед через великі розбіжності у позиціях України та Росії щодо повоєнного стану речей.

“Я думаю, що великий виклик для європейців, США та інших, хто бере участь у підштовхуванні до переговорів з будь-якою метою – чи то фактичного припинення війни, чи принаймні певного тимчасового припинення вогню – полягає в тому, що і росіяни, і українці зараз далеко один від одного за столом переговорів”, - сказав експерт.

Він нагадав про бажання президента Росії Володимира Путіна запобігти приєднанню України до НАТО, усунути від влади президента Володимира Зеленського та, як мінімум, утримати всю захоплену територію.

“Якщо вірити тому, що Путін уже сказав про Україну, а саме те, у що він вірить, що Україна є російською територією, це означає, що для нього це не закінчилося, навіть якщо буде припинення вогню”, - сказав президент Відділу оборони та безпеки в CSIS.

Тим часом мета українців полягає у відвоюванні якомога більшої частини території та отриманні якомога більшої кількості зброї, а також у приєднанні до НАТО задля запобігання подальшій агресії.

Втім Джонс висловив сумніви, що за адміністрації Трампа Україна зможе досягти членства в Альянсі.

Натомість він висловив сподівання, що припинення вогню між Києвом і Москвою буде досягнуто. З цього погляду, призначення Трампом генерала Кіта Келлога спеціальним представником США щодо України та Росії й перші ознаки того, що він бере участь у початкових переговорах про припинення вогню, є гарним знаком, вважає експерт.

На його думку, у перші тижні роботи адміністрація Трампа вже показала прихильність економічним інструментам впливу. Відтак у випадку тиску на Росію з метою підштовхнути її до укладення мирної угоди з Україною, “перший інстинкт” адміністрації може полягати менше у військовому підсиленні України, а радше у посиленні санкційного тиску на Росію.

Аналізуючи участь військових КНДР у боях проти українських сил на Курщині, Джонс здебільшого підтвердив аналітичні висновки, оприлюднені останніми тижнями у західних медіа.

Так, за його словами, початкова ідея відправити війська КНДР до РФ походила саме від північнокорейського диктатора Кім Чен Ина, а не російського президента Путіна. Втрати військового контингенту, що складав близько 11-12 тисяч північнокорейців на Курщині, можуть становити максимум до 50% особового стану, з яких близько 1000 осіб загинули.

Джонс достеменно не розуміє, чому було ухвалене нещодавнє рішення відвести північнокорейців з лінії зіткнення. За деякими оцінками, оприлюдненими в медіа, це сталося через високі втрати.

Втім, зазначає експерт, іншою причиною могли стати не самі втрати, а широке оприлюднення інформації про високий рівень втрат серед північнокорейців, що спонукало рішення про їх відведення з передової.

Джонс применшив занепокоєння щодо дедалі вищого рівня співпраці між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю. Хоча відносини між цими країнами перевищують тактичний рівень. Дослідник вважає, що наразі ще немає ознак формування міцного багатостороннього альянсу між цими державами.

Водночас Сет Джонс визнав суттєве зростання та дедалі більшу інтеграцію співпраці між Росією та вказаними країнами, зазначивши, що США буде важко виокремити й сфокусуватися лише на одному регіоні, зокрема Китаї.

“Я вважаю, що у США дедалі частіше виникають проблеми з кількома театрами, а не тільки з Китаєм, - зазначив він. - Я справді думаю, що проблема, яку доведеться продумати адміністрації, пов’язана з деякими з цих відносин між північнокорейцями та росіянами, росіянами та китайцями, іранцями та росіянами, і полягає в тому, що США потребують союзників та партнерів”.

“Це було б справді серйозним наслідком, якби США раптом зайняли транзакційний підхід до деяких своїх союзників і таким чином підірвали те, що буде справді важливим у майбутньому – мати союзників і партнерів”, - підсумував Джонс.

Голос Америки наприкінці січня інформував про обговорення в CSIS майбутньої стратегії Заходу у стосунках з Росією. За аналізом експертів, Україна стане ключовим елементом стримування Росії у Європі, але для цього їй потрібно надати потрібну допомогу, щоб вона могла ефективно зіграти таку роль.

Чим би не завершилася нинішня війна Росії, її агресивна політика не дозволить Заходу повернутися до ідеї про співпрацю з Росією чи до надій на російську демократизацію, вважають дослідники Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

Інформує holosameryky.com