Україна на шляху до ЄС: тривала подорож до членства

Вступу до ЄС доведеться чекати роками.

Про це розповів голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.

Він пояснив, що несе нам вступ до ЄС, чому це так важливо, які виклики стоять і скільки приблизно це займе часу. Чому українська аграрна сфера – «жах» та виклик для європейських фермерів.

Цього тижня Україна зробила великий крок на шляху до Євроінтеграції.

Президент, Верховна Рада та Уряд України зробили неможливе – під час повномасштабної війни домоглися початку перемовин щодо членства держави в ЄС. Попереду – багато важкої роботи, реформ та змін.

Далі буде дуже непросто. Всі розуміють, що процес може триватиме не один рік.

По-перше, починаючи з 1 липня, головувати в Раді ЄС наступні півроку буде Угорщина, яка висунула 11 вимог щодо нацменшин в обмін на згоду підтримати початок переговорів про вступ України до ЄС. Всі знають, що Угорщина заангажовано ставиться до членства нашої держави в Євросоюзі і всі розуміють, на яку країну вона орієнтована.

По-друге, лише на початку 2025 року буде сформовано новий склад Єврокомісії, яка відповідає за переговорний процес з країнами-кандидатами.

По-третє, польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка заявляв: ці переговори будуть складними, адже, за словами польського урядовця, «є спірні сфери». До них відносять аграрний сектор – один із локомотивів української економіки. І він не влаштовує наших партнерів. Може «зруйнувати» аграрну сферу країн ЄС.

Ми маємо нижчу собівартість виробництва аграрної продукції, це тисне на їхні прибутки. Україна володіє великими аграрними ресурсами та потенціалом, що призводить до збільшення конкуренції на ринку сільськогосподарських продуктів. Це викликає занепокоєння і протести у фермерів з країн-членів ЄС через зниження цін на їхню продукцію.

Протягом останнього року блокада українського кордону польськими фермерами і перевізниками багато чого показала. Плюс – маніпулювання квотами та «умовна» невідповідність нашої продукції їхнім стандартам та фітосанітарним нормам.

Україна створює надмірну конкуренцію для фермерів ЄС, тому вони будь-яким способом захищають свій внутрішній ринок і не дають вплинути на попит та на ціни.

А тепер додайте сюди ще розподіл субсидій. Приєднання України до ЄС вимагатиме перегляду та перерозподілу аграрних субсидій, що вже викликає занепокоєння серед нинішніх країн-членів, які отримують значну фінансову підтримку для свого аграрного сектору.

Після вступу, як найбідніша країна ЄС, ці й не тільки ці субсидії буде отримувати умовно тільки Україна. Відповідно вступ України, розширення ЄС за рахунок нових членів створює додатковий тиск на бюджет Євросоюзу, що прямо впливає на розмір і розподіл фінансової підтримки.

Пан Шлапка так і зазначав: «Ми розуміємо, що Україна перебуває у дуже складній ситуації, і ми підтримуємо Україну, надаючи зброю та гуманітарну допомогу. Але також ми обговорюємо, що українське суспільство має розуміти, що Польща, Франція та Німеччина мають свої власні інтереси у аграрній сфері. Тому потрібно використовувати наші переговори для знаходження найкращих рішень».

Рішення цього питання станом на зараз немає.

Дехто в Європі говорить про компроміси. Зрозуміло, що шукати й знаходити їх буде непросто. Потрібно враховувати зміни у розстановці політичних сил в Європі після останніх виборів до Європарламенту, до якого увійшло багато правих та ультраправих депутатів. А також враховувати майбутні вибори в окремих державах.

Вступ до ЄС – це щось на кшталт вступу в європейську спільноту. Для нас це важливо в контексті економічних переваг, відкриття для нас ринку Європи без додаткових квот на нашу продукцію, збуту української продукції, доступу до дешевих інвестицій, можливості відбудови країни за рахунок них. Доступ до фінансової допомоги (що вкрай важливо) для стабілізації нашої економіки. Економічного міжнародного партнерства, підвищення стандартів життя, розвитку тощо.

Важливим є те, що вступ до ЄС підвищить рівень безпеки України через тіснішу співпрацю у сфері оборони та колективної безпеки.

Процес складний, з багатьма питаннями і подекуди навіть перепонами.

Далі основні частини, які етапи ще нам треба пройти.

Переговори по розділах (які охоплюють різні сфери політики та законодавства ЄС). Перемовини по кожному розділу ведуться окремо і можуть тривати кілька років. Закриття переговорних розділів (що свідчить про відповідність країни стандартам ЄС в тій чи іншій сфері). Підписання договору про вступ всіма країнами (зокрема, і Угорщиною також). Ратифікація договору кожною країною-членом ЄС.

Наприклад, у поляків цей процес реформ і перемовин зайняв 10 років (1993-2003), скоротити його реально, але не до кількох днів чи років. Плюс – у нас війна. Поки вона не закінчиться, вступу, на жаль, не буде (на мою суб’єктивну думку). І слід також пам’ятати про геополітичні виклики.

Зрозуміло, що сьогодні більшість українців турбують інші речі. Безпекова ситуація, графіки відключень електроенергії (базовий сценарій, за словами керівника Yasno, – 12 годин на добу без світла), планування побуту за цими графіками, як готувати їжу без світла, тарифи, ціни на продукти харчування, наявність роботи. Турбує те, як навчатимуться діти без світла, як ми житимемо взимку тощо.

Проте Євроінтеграція – невід'ємна частина стратегії розвитку держави, частина її майбутнього. Цивілізаційний вибір. Але яке місце ми займемо у ЄС, яка візія нашої держави – це нам ще прийдеться визначити.

Україна сьогодні – це рішення багатьох проблем Заходу. Без вступу в НАТО ми фактично стали великою частиною глобальної системи світової безпеки Заходу. Війна ведеться на нашій землі та гинуть наші люди. Україна сьогодні стікає кровʼю.

Але захищаємо ми не тільки себе, а й західні цінності. Ми сьогодні зменшуємо загрозу для ЄС у вигляді росії за рахунок життя наших громадян.

Після закінчення війни між ЄС та росією знову з’явиться умовна «залізна завіса». І важливо, щоб Україна залишилась разом з Євросоюзом.

Це те, за що зараз бореться наш Президент і вся команда. Це стратегічно важливо. росія як країна, на жаль, нікуди не дінеться з мапи світу і буде нашим сусідом.

Враховуючи екстраординарну роль нашої держави і ситуацію в Україні, будемо сподіватися, що ми пройдемо шлях до вступу в ЄС набагато швидше, ніж інші країни.