У Придніпров`ї місцевий суд виправдав молодика, якого прокуратура звинувачувала у крадіжці

У Першотравенську місцевий суд виніс молодому хлопцеві, котрий раніше мав проблеми із законом, виправдувальний вирок у справі про крадіжку. Розгляд банальної, на перший погляд, справи спочатку слідством, а потім судом, тривав 2 роки і 9 місяців.

Пригода, внаслідок якої раніше двічі судимий, ніде не працюючий і неодружений мешканець Першотравенська опинився на лаві підсудних, сталася одразу по обіді 19 вересня 2014 року біля приміщення міського управління соціального захисту населення. Як стверджувало обвинувачення, зловмисник підійшов до потерпілого, назвався працівником сектору карного розшуку, запитав, чи є в нього наркотики, і почав поспішно обшукувати. При цьому посвідчення правоохоронця чоловік не показав. За даними слідства, під час «обшуку» зловмисник знайшов у кишені потерпілого грошові купюри на суму 370 грн., таємно їх привласнив і пішов геть.

Обвинувачений у судовому засіданні своєї провини в скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав. Молодик пояснив судові, що того дня він взагалі не був на місці ймовірної крадіжки. Ранком 19 вересня 2014 року він прокинувся у помешканні своїх батьків, сходив до себе додому, забрав звідти брудний посуд і повернувся назад. Усе це забрало у нього півгодини. Далі впродовж двох діб він не виходив із батьківської оселі. Про це, мовляв, можуть свідчити і численні СМС-повідомлення його коханій, які він відправляв із телефону вітчима. За словами обвинуваченого, свого телефона він не мав.

Також молодик запевнив, що з потерпілим досі не був знайомий, і вперше його побачив у суді. Пояснив, що під час слідства визнав свою провину і намагався укласти з потерпілим угоду про примирення, оскільки хотів, аби його залишили у спокої, хоча б і наклали штраф. Заявивши про непричетність до вказаної крадіжки, обвинувачений просив суд виправдати його.

Судячи з матеріалів судового розгляду, потерпілий також неодноразово змінював свої покази. Зокрема, в ході слідства він пояснив, що 19 вересня 2014 року він ранком приїхав до Першотравенська, зняв із банківського рахунку кошти в сумі 2 тис. грн., з яких 1,5 тис. грн. віддав другові, ще частину витратив, а залишок – 370 грн. – поклав до кишені. Приблизно о 12.00 він рушив до міського управління соцзахисту, але, оскільки служба закрилася на обідню перерву, мусив зачекати. За словами чоловіка, саме в цей час йому закортіло відправити фізіологічну потребу – він завернув за ріг будівлі служби, але зробити свою справу не встиг. До нього підійшов невідомий чоловік, назвався міліціонером, щоправда, документів не пред’явив, і почав його обшукувати. А потім побіг у бік вулиці Театральної. Потерпілий повідомив, що після цього він з ` ясував, що його обікрали на 370 грн. Далі він за порадою знайомого звернувся до відділку міліції, де правоохоронці склали фоторобот ймовірного зловмисника і навіть назвали його ім`я. Пізніше, під час слідства, він упізнав в обвинуваченому, якого йому показали, крадія своїх скромних статків.

Під час судового розгляду справи потерпілий також вказував на обвинуваченого і заявляв, що саме він вересневого дня 2014 року поцупив його гроші. Чоловік просив суд призначити обвинуваченому суворе покарання і зобов’язати молодика сплатити йому 1 тис. грн. у якості моральної шкоди. Втім, у матеріалах справи міститься вказівка на те, що 5 грудня 2016 року потерпілий звернувся до суду про повторний його допит, під час якого змінив свої покази. Цього разу чоловік заявив, що на 90% упевнений у невинуватості підсудного. За кілька місяців він в режимі відео-конференції дав аналогічні покази і пояснив, що раніше вказував на молодика, як на зловмисника, через хвилювання.

Суд також вислухав покази матері обвинуваченого і його вітчима. Обидва підтвердили, що в день пригоди хлопець лише зранку виходив на вулицю, а опісля був удома. За словами жінки, в 2014 році син зловживав оковитою, тому вони його намагалися контролювати і часто замикали в квартирі. Свідок також підтвердила слова обвинуваченого, що той, перебуваючи в оселі, писав із телефону свого вітчима СМС коханій дівчини. Свої покази в судовому засіданні надав і представник мобільного оператора, послугами якого ймовірно користувався обвинувачений у день злочину. За словами свідка, 19 вересня 2014 року з телефону, про який говорять хлопець і його рідні, дійсно відправлялися СМС. Однак визначити час відправлень неможливо. Крім того, місце злочину і місце проживання обвинуваченого знаходяться в зоні покриття однієї станції, тому встановити точне місце перебування обвинуваченого в момент скоєння злочину за дзвінками та повідомленнями з телефону неможливо, констатував фахівець фірми-оператора мобільного зв’язку.

Суд вивчив надані йому матеріали обвинувального акту, вислухав учасників процесу і дійшов висновку, що єдиним прямим доказом вини хлопця, на який посилається обвинувачення, є покази потерпілого, які він неодноразово змінював. Суд звернув увагу на те, що за фактом усного звернення потерпілого до Першотравенського відділку міліції 19 вересня 2014 року правоохоронці лише впродовж 3-х днів внесли відомості про скоєння крадіжки до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, у якості зловмисника вони вказали на особу, яка згодом стала обвинуваченою у справі, хоч потерпілий говорив про невідомого йому крадія. Вже під час слідства і на початку судового провадження потерпілий стверджував, що саме підозрюваний/обвинувачений є тим самим зловмисником. Однак із часом чоловік фактично відмовився від цих тверджень.

На своєму засіданні 26 червня 2017 року Першотравенський міський суд ухвалив виправдати обвинуваченого у скоєнні крадіжки (ч.2 ст. 185 КК України) мешканця міста. Підставою для такого рішення стала недоведеність стороною обвинувачення вини підсудного (п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України). Втім, у прокуратури є ще час оскаржити ухвалу суду першої інстанції.

Олекса Сурай