Переважна більшість (понад 75%) біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) все ще сподіваються повернутися додому в майбутньому, але лише близько 15% планують це зробити найближчим часом.
Про це йдеться в результатах масштабного опитування, проведеного Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) у квітні-травні.
Згідно зі звітом, 14% біженців і 15% ВПО заявили, що планують повернутися додому та отримати постійне місце проживання протягом наступних трьох місяців.
Слід відзначити, що більша частка серед біженців родом із Миколаївської та Чернігівської областей, а також серед ВПО з Миколаївської, Київської області та Києва і набагато нижча серед ВПО, які прибувають зі сходу України (за винятком Харківської області).
В майбутньому бажають повернутися 62% біженців і 67% ВПО. Більщість сподіваючих на повернення серед ВПО родом із Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей. Біженці, які зараз проживають у сусідніх з Україною країнах, частіше висловлюють сподівання на повернення, ніж ті, хто живе в інших європейських країнах (71% проти 57%), уточнюється в опитуванні.
Водночас 18% біженців проти 6% ВПО не визначилися з поверненням у майбутньому. Нерішучість щодо повернення більш помітна серед біженців з Полтавської, Донецької, Вінницької, Житомирської, Луганської областей та Києва, а також серед ВПО з Київської та Луганської областей. Їхня частка також вища серед біженців, які перебувають у країнах, що не є сусідами України (24% проти 8%).
Про відсутність планів і надій на повернення додому повідомили 6% біженців і 12% ВПО. Таких респондентів було більше серед біженців із Львівської та Луганської областей, а також серед ВПО з Луганської, Київської та Донецької областей.
Як підкреслюється в дослідженні, наміри біженців і переселенців значною мірою залежать від безпекової ситуації в країні, житлових умов і поточних соціально-економічних умов.
Зокрема, біженці, які зіткнулися з більшою вразливістю та проблемами в приймаючій країні, частіше планували повернутися протягом наступних трьох місяців, наприклад літні люди, які живуть у родичів чи друзів або живуть на грошові перекази.
Серед них є ті, хто хоче возз’єднатися з близькими родичами та подбати про майно. Дослідження показало, що 37% біженців мали подружжя та/або дітей в Україні, а 28% мали будинки, які були пошкоджені або в невідомому стані. Серед ВПО 10% мали подружжя та/або дітей, які залишалися вдома, але 46% мали будинки, які були пошкоджені або в невідомому стані.
Уточнювалося, що жителі сходу України становили 39% біженців і 70% внутрішньо переміщених осіб.
Варто також зазначити, що окрім головних перешкод для повернення – продовження війни та пов’язаних з нею ризиків для безпеки (на які вказали 90% біженців та 95% ВПО) – існують інші перешкоди. Зокрема, 90% біженців і 85% ВПО надають великого значення факторам, пов’язаним з доступом до основних послуг, засобів до існування та житла в місці їхнього походження. Доступ до роботи та засобів до існування особливо важливий для біженців зі сходу та півдня України та Києва, тоді як доступ до електроенергії та води більш поширений серед ВПО, особливо зі східної та південної частин країни.
Крім того, 74% біженців і 56% ВПО надають високу пріоритетність факторам, пов’язаним з доступом до основних послуг і засобів до існування в їх поточному місці проживання. Особливо для біженців такі фактори, як доступ до стабільного житла, медичне обслуговування чи можливості працевлаштування в приймаючій країні, відіграватимуть важливу роль у їхньому рішенні повернутися.
У зв’язку з цим УВКПЛ рекомендує, щоб райони, куди місцеві жителі найімовірніше повернуться найближчим часом, були пріоритетними для регіональних ініціатив з реконструкції.